“Truly I tell you, whatever you did for one of the least of these My brothers and sisters, you did it unto Me.” - Matthew 25:40
For over three years of unrelenting war, suffering, and displacement, the Ukrainian Orthodox Church of the USA (UOC of the USA) has remained a steadfast defender of human dignity and a living witness of Christ’s mercy in action. Through countless humanitarian missions, medical support trips, chaplain service, refugee relief efforts, and parish-driven initiatives, the Church continues to bring spiritual hope and material aid to Ukraine - reaching those most often forgotten by society: the elderly, the wounded, the displaced, and the broken-hearted.
With the blessing of His Eminence Metropolitan Antony and Archbishop Daniel of the UOC of the USA, humanitarian outreach continues through trusted missionary partners in Ukraine, among them Very Rev. Fr. Kostyantyn Kuznetsov, Dean of the Donbas Region of the Orthodox Church of Ukraine, and his family. Together with his wife Natalia and son Dmytro, this devoted family has become the hands and feet of Christ to hundreds affected by war - especially destitute elderly persons who have nowhere else to turn.
In a recent mission, Fr. Kostyantyn reported: “In the morning, together with Natalia and Dmytro Kuznietsov visited a hospice where nearly 100 elderly people live. They brought many adult diapers and pads, meat and dairy products, cheeses, fruits, cookies, gingerbread, and sweets.
Many of the residents are bedridden or in wheelchairs; some move with crutches or walkers; some have suffered strokes. All of them are lonely—many have been abandoned, and others no longer have family.
The Lord teaches us to be merciful to all who suffer. As it is written in the Gospel: ‘Truly I tell you, whatever you did for one of the least of these brothers of Mine, you did for Me.’ (Matthew 25:40)
The Church is always with her people. We express our boundless gratitude to the entire community of the UOC of the USA for the immense and powerful assistance to the people of Ukraine - for supporting the destitute and those who have endured great suffering.
We bow low before you for your love of neighbor! Together we are united by mercy!”
These elderly souls - many of whom lost their homes, belongings, and families overnight to airstrikes - find in the Church not only bread and medicine, but something even more life-giving: dignity, compassion, and spiritual presence. The humanitarian relief delivered through the faithful of the UOC of the USA carries a simple but profound message to them: “You are not forgotten. You are loved. God has not abandoned you.”
The mission of mercy extends also to those who risk their lives for the freedom of Ukraine - its soldiers and chaplains. The UOC of the USA has worked tirelessly to support the brave defenders of Ukraine, not only by shipping medical trauma supplies, generators, clothing, and field equipment, but also by caring for their spiritual needs.
In the same report, Fr. Kostyantyn shares: “Today we also visited our chaplain of the Donetsk Eparchy of the Orthodox Church of Ukraine, Fr. Volodymyr Chipura, who is undergoing treatment at the Mechnikov Hospital. We brought delicious homemade food and treats for the entire ward, to bring at least a little joy to the wounded soldiers.”
Fr. Volodymyr has served courageously on the front lines. “He faithfully carries out his ministry as a chaplain, always at the side of the soldiers - with deeds, with a warm word, and most importantly, with prayer… Six months ago in Oleksandropil, a guided aerial bomb hit their position. There were injured and those who died. Fr. Volodymyr suffered a severe concussion, yet after only a week of treatment he hurried back to the soldiers… Now he is undergoing treatment. We pray for all who defend Ukraine on all fronts.”
Reflecting on chaplain support in Ukraine, Archbishop Daniel - himself a former chaplain of the U.S. Armed Forces and official endorsing agent for Orthodox military chaplains - reminds us:
“War does not only wound the body; it wounds the human soul. A soldier can receive medical help for an injury, but who will heal the fear, the anxiety, the loneliness, the trauma of battle? This is why the ministry of the chaplain is sacred. The Church must stand not only with the poor and elderly, but also with the defenders of the nation - those who carry upon their shoulders the pain of an entire people.”
To be Ukrainian today means not only to fight for land - but to fight for faith, dignity, and identity. This is prayerful patriotism - a love of country rooted not in hatred of the enemy, but in love for God, freedom, truth, and the gift of life.
Together we are united by mercy. Together we stand for Ukraine - both body and soul.
Зцілення тіла і душі: УПЦ США підтримує літніх у потребі та капеланів під час війни
«Істинно кажу вам: те, що ви зробили одному з Моїх найменших братів, - ви Мені зробили». - Матея 25:40
Уже понад три роки нещадної війни, страждань і вимушеного переселення Українська Православна Церква США (УПЦ США) залишається непохитним захисником людської гідності та живим свідченням милосердя Христового в дії. Через численні гуманітарні місії, медичну допомогу, капеланське служіння, підтримку біженців та ініціативи парафіяльних громад Церква продовжує приносити духовну надію та матеріальну підтримку Україні - простягаючи руку допомоги тим, кого суспільство найчастіше забуває: літнім людям, пораненим, вимушено переселеним і зраненим війною серцям.
З благословення Високопреосвященнішого Митрополита Антонія та Архієпископа Даниїла з УПЦ США гуманітарне служіння продовжується через довірених місіонерів в Україні, серед яких - митрофорний протоієрей о. Костянтин Кузнєцов, декан регіону Донбасу Православної Церкви України, разом зі своєю родиною. Разом із дружиною Наталією та сином Дмитром ця побожна родина стала справжніми руками і ногами Христовими для сотень людей, яких торкнулася війна, - особливо для самотніх і знедолених літніх осіб, яким ніде більше шукати допомоги.
У нещодавній гуманітарній поїздці о. Костянтин повідомив: «Зранку разом із Наталією і Дмитром Кузнєцовими відвідали хоспіс, де мешкає близько 100 людей похилого віку. Привезли багато памперсів і пелюшок, м’ясні та молочні вироби, сири, фрукти, печиво, пряники та солодощі.
Багато хто з них лежачі або знаходяться в інвалідних візках, хтось пересувається на милицях чи з ходунками, є ті, що пережили інсульт. Всі вони самотні - від багатьох відмовилися рідні, а в інших їх уже немає.
Господь вчить нас бути милосердними до всіх стражденних людей. Як сказано в Євангелії: “Істинно кажу вам: те, що ви зробили одному з Моїх найменших братів, - ви Мені зробили.” (Мф. 25:40)
Церква завжди зі своїм народом. Ми висловлюємо безмежну вдячність усій громаді УПЦ США за колосальну та потужну допомогу народові України - за підтримку знедолених та тих, хто зазнав великого горя. Низький уклін вам за любов до ближнього! Разом ми об’єднані милосердям!»
Ці літні люди - багато з яких втратили свої домівки, майно й рідних у одну мить через ракетні удари - знаходять у Церкві не лише хліб і ліки, але й те, що є ще більш життєдайним: людську гідність, співчуття та духовну присутність. Гуманітарна допомога, яку доставляють в Україну вірні УПЦ США, несе їм просте, але глибоке послання: «Вас не забули. Ви - улюблені Богом. Господь поруч.»
Служіння милосердя Церкви простягається також до тих, хто віддає свої сили і життя за свободу України - до її воїнів та військових капеланів. УПЦ США невтомно підтримує мужніх захисників України, надсилаючи не лише медичні травматологічні набори, генератори, одяг і польове спорядження, але й піклуючись про їхні духовні потреби.
В тому ж звіті о. Костянтин ділиться: «Сьогодні ми також відвідали нашого капелана Донецької єпархіїПравославної Церкви України, о. Володимира Чіпуру, який проходить лікування в госпіталі ім. Мечникова. Привезли смачненьке та різні смаколики на всю палату, щоб бодай трохи потішити поранених військових.»
Отець Володимир мужньо служив на передовій. «Він сумлінно несе свою службу як капелан, завжди поруч із військовими - і ділом, і теплим словом, а головне - молитвою… Пів року тому в селі Олександропіль у їхню позицію влучила керована авіабомба. Були поранені й, на жаль, загиблі. Отець Володимир отримав важку контузію, але вже через тиждень лікування поспішив повернутися до хлопців… Зараз проходить обстеження та лікування. Ми молимося за всіх, хто захищає Україну на всіх фронтах.»
Роздумуючи про капеланське служіння в Україні, Архієпископ Даниїл - сам колишній капелан Збройних сил США і офіційний представник-капеланський ендорсер для православних військових капеланів - наголошує:
«Війна ранить не лише тіло - вона ранить людську душу. Солдат може отримати медичну допомогу від тілесної рани, але хто зцілить страх, тривогу, самотність, травму бою? Саме тому служіння капелана є святим. Церква має стояти не лише з бідними та літніми, але й з оборонцями нації - тими, хто несе на своїх плечах біль усього народу.»
Бути українцем сьогодні означає боротися не лише за землю - але за віру, гідність і національну ідентичність. Це - молитовний патріотизм, любов до Батьківщини, що ґрунтується не на ненависті до ворога, а на любові до Бога, свободи, правди та дару життя.
Разом ми єдині милосердям. Разом ми стоїмо за Україну - тілом і душею.
|  |
| ||||||||||||
