The Pascha/Easter basket holds a cherished place in Christian cultures, and in the Ukrainian Orthodox tradition, it is both a deeply spiritual and beautifully symbolic custom that blends faith, folk heritage, and the joy of Christ’s Resurrection. Its history and development reflect the journey of the Church through time, with roots stretching back to early Christian practices, shaped by centuries of Ukrainian religious life and culture.

The tradition of bringing food to church for blessing dates back to the earliest centuries of Christianity. In the early Church, particularly during the time of fasting in Great Lent, Christians abstained from meat, dairy, and rich foods. When Pascha (Easter) arrived, it was customary to bring these now-permitted foods to the church to be blessed before breaking the fast.

Over time, this evolved into the ritual of preparing a basket filled with foods that had been forbidden during Lent. The custom spread throughout the Christian world, but in Slavic lands - especially Ukraine - it developed unique characteristics enriched by local piety, symbolism, and artistry.

In Ukraine, the Easter basket (Великодній кошик) became a central feature of Pascha celebrations. By the medieval period, especially with the Christianization of Kievan Rus’ in 988 under Holy Equal-to-the-Apostles Great Prince Volodymyr the Great, the blessing of food was integrated into liturgical and parish life.

Throughout centuries, the tradition was preserved through war, occupation, and diaspora. It flourished in village churches and was lovingly maintained by Ukrainian immigrants around the world, including in the Ukrainian Orthodox Church of the USA.

Contents and Symbolism

Each item in the Ukrainian Easter basket has symbolic meaning rooted in the Christian faith:

• Paska: A round, sweet bread adorned with crosses or braids, symbolizing Christ, the Bread of Life.
• Kovbasa (sausage): A symbol of God’s generosity and abundance, now permissible after Lent.
• Cheese and Butter: Represent the richness and joy of the Resurrection.
• Salt: A biblical symbol of purity, preservation, and the covenant with God.
• Horseradish with beetroot: Signifies the bitterness of Christ’s Passion tempered with the joy of His Resurrection.
• Hard-boiled or decorated eggs (especially pysanky and krashanky): Represent new life and the Resurrection, with pysanky bearing elaborate, prayerful designs.
• Candles: Placed in the basket and lit during the blessing, representing the light of Christ risen from the tomb.
• A white cloth (often embroidered): Covers the basket and signifies purity and the burial shroud of Christ.

After the Paschal Divine Liturgy, or in some parishes on Holy Saturday evening, faithful bring their baskets to be blessed by the priest. The priest chants prayers and sprinkles the baskets with holy water, joyfully proclaiming “Христос Воскрес!” (Christ is Risen!), to which the faithful respond, “Воістину Воскрес!” (Indeed He is Risen!).

The blessing is often accompanied by singing, bells, and a sense of community celebration. In Ukraine, people might gather outside the church in long rows; in diaspora parishes, gymnasiums, church halls, or outdoor spaces echo with the joy of the Resurrection.

Today, the Pascha/Easter basket is a vibrant expression of Ukrainian Orthodox identity. Whether in Kyiv, Lviv, South Bound Brook, Los Angeles, Washington, DC, Chicago, or Sydney, the faithful carefully prepare their baskets with reverence and gratitude. Many families teach children the meaning behind each item, passing on not just a tradition, but a living faith.

In Ukrainian Orthodox parishes across the USA, like St. Andrew Ukrainian Orthodox Memorial Church in South Bound Brook, NJ or throughout the Western and Eastern Eparchies, the basket remains a sign of continuity, spiritual richness, and the triumphant joy of Pascha.

Пасхальний/Великодній кошик займає важливе місце в християнських культурах, а в українській православній традиції це глибоко духовний і прекрасний символічний звичай, який поєднує в собі віру, народну спадщину та радість Христового Воскресіння. Його історія та розвиток відображають подорож Церкви в часі, коріння якої сягають ранніх християнських практик, сформованих століттями українського релігійного життя та культури.

Традиція приносити їжу до церкви для освячення бере свій початок з перших століть християнства. У ранній Церкві, особливо під час посту Великого посту, християни утримувалися від м’ясної, молочної та здобної їжі. Коли наставала Пасха (Великдень), ці дозволені нині страви було прийнято приносити до церкви, щоб освятити їх перед розговінням.

З часом це перетворилося на обряд приготування Великоднього кошика, наповненого продуктами, які були заборонені під час Великого посту. Звичай поширився християнським світом, але на слов’янських землях, особливо в Україні, він розвинув унікальні риси, збагачені місцевим благочестям, символікою та мистецтвом.

В Україні великодній кошик став центральною частиною святкувань Пасхи. До середньовіччя, особливо з християнізацією Київської Русі у 988 році за святого рівноапостольного князя Володимира Великого, освячення їжі було інтегровано в літургійне та парафіяльне життя.

Протягом століть традиція зберігалася через війни, окупацію та діаспору. Він процвітав в містах та усільських церквах і з любов’ю підтримувався українськими іммігрантами по всьому світу, включно з Українською Православною Церквою США.

Кожна річ в українському великодньому кошику має символічне значення, закорінене в християнській вірі:

• Паска: круглий солодкий хліб, прикрашений хрестами або косами, символізуючи Христа, Хліб Життя.
• Ковбаса (ковбаса): символ Божої щедрості та достатку, тепер дозволена після Великого посту.
• Сир і масло: представляють багатство і радість Воскресіння.
• Сіль: біблійний символ чистоти, збереження та угоди з Богом.
• Хрін із буряком: символізує гіркоту Христових Страстей, пом’якшену радістю Його Воскресіння.
• Зварені круто або прикрашені яйця (особливо писанки та крашанки): символізують нове життя та Воскресіння, а писанки мають складні молитовні малюнки.
• Свічки: ставлять у кошик і запалюють під час благословення, символізуючи світло воскреслого Христа з гробу.
• Біла тканина (часто вишивка): покриває кошик і символізує чистоту та похоронний саван Христа.

Після Пасхальної Божественної Літургії, або в деяких парафіях увечері Великої Суботи, вірні приносять свої кошики, щоб їх освятив священик. Священик співає молитви та окроплює кошики свяченою водою, радісно виголошуючи «Христос Воскрес!», на що вірні відповідають «Воістину Воскрес!»

Благословення часто супроводжується співом, дзвонами та відчуттям спільного свята. В Україні люди можуть збиратися біля церкви довгими рядами; у діаспорних парафіях, гімназіях, церковних залах або відкритих просторах відлунює радість Воскресіння.

Сьогодні великодній/пасхальний кошик є яскравим виявом української православної ідентичності. У Києві, Львові, Саут-Баунд-Бруку, Лос-Анджелесі, Вашингтоні, Чикаго чи Сіднеї вірні ретельно готують свої кошики з благоговінням і вдячністю. Багато сімей навчають дітей значенню кожного предмета, передаючи не просто традицію, а й живу віру.

В українських православних парафіях у США, Великодній кошик залишається знаком безперервності, духовного багатства та тріумфальної радості Пасхи.